Почесне Консульство
Республіки Казахстан
в Західній Україні
Почесне Консульство
Республіки Казахстан
в Західній Україні
Про Казахстан Консульство Новини Проекти Контакти Корисні посилання

Кольорова металургія – Казахстан один з найбільших у світі виробників та експортерів рафінованої міді, яка майже вся йде за кордон. Загалом країна виробляє мідь, свинець, цинк, тин, магній, рідкоземельні метали. Добуває золото з більш як 170 золотоносних родовищ.

Чорна металургія – по запасам залізної руди Казахстан займає 8-ме місце у світі. Його доля у світових запасах – 6%. Залізна руда має високу якість. Загальні запаси – 8,7 млрд. тон. Більше 70 % йде на експорт. Флагманом індустрії є Карагандінський меткомбінат „Іспат-Кармет”, прокат якого (листовий, сортовий, біла жесть, труби та інше) експортується в СНД та далеке зарубіжжя. Існують запаси хромітових руд, на базі яких працюють феросплавні заводи.

Хімічна, нафтопереробна та нафтохімічна галузі – виробляють пластмаси, хімічні волокна та нитки, шини для автомобілів та сільгоспмашин, резинотехнічні вироби, карбід кальцію, каустична сода, хромові сполуки. В республіці функціонує 3 нафтопереробні заводи, які виробляють бензин, дизпаливо, котельне пальне, авіаційний керосин, нафтобітум. Виробляється більше 90% жовтого фосфору від загального обсягу колишнього Радянського Союзу, також виробляється значна кількість міндобрив та синтетичних миючих засобів. Нафта видобувається у Західній частині Казахстану.

Машинобудівний комплекс – машинобудівні підприємтсва Республіки випускають: кузне-пресове обладнання (м.Шимкент), металоріжучі станки (м.Алмати), акумулятори (м.Талди-Корган), центробіжні насоси (м.Астана), рентгенівське обладнання (м.Актобе). Великі іноземні інвестиції вкладаються у даний час у виробництво медичного обладнання, сільськогосподарської техніки, дизельних двигунів, обладнання для харчової промисловості, електродвигунів.

Виробництво будівельних матеріалів – на підприємствах Казахстану виробляється цемент, шифер, асбестоцементні труби, м`які покрівельні матеріали, лінолеум, санітарно-будівельний фаянс, облицювальна керамічна плитка, панелі, каолін для виробництва паперу, радіатори, конвектори. Республіка володіє власними значними запасами сировини для даної сфери. Також широко використовується відходи промисловості: шлаки металургійних та хімічних підприємств, зола теплоелектростанцій.

Транспорт – протяжність наземних транспортних магістралей складає 106 тис.км. З них 13,5 км – магістральні залізні дороги, 87,4 км – автомобільні магістралі з твердим покриттям, 4 тис.км – річні шляхи. Будівництво прикордонного залізнодорожного переходу Дружба-Алашанькоу між Казахстаном та Китаєм і відкриття залізнодорожного переходу Серахс-Мешхед між Туркменістаном та Іраном відкрили нові транзитні коридори по маршруту Великого шовкового шляху: від тихоокеанських портів Китаю – Ляньюньган, Циньдао, Тяньцзин – в Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран, Туречинну, до портів Середземномор`я та Перської затоки. Наявна мережа автошляхів дає вихід на Росію та інші країни колишнього Радянського Союзу, а також в Китай, уреччину та Іран, що забезпечує вихід до портів Чорного, Середземного морів та Індійського океану. Морське судноплавство здійснюється на Каспійському морі (порт Актау) з виходом через річкові шляхи Росії на Чорне та Балтійське моря. Добре розвинене повітряно-транспортне сполучення.

Сільське господарство – дуже важливий сектор економіки країни. На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вирощенню ярової пшениці, вівса ячменю та інших зернових культур, а також дозволяють розвивати овочівництво, баштанні культури та технічні культури – соняшник, льон-кудряш, тютюн та інші. На півдні країни, у передгірній смузі та долинах річок, де є багато тепла, при штучному зрошенні дають високі врожаї бавовна, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, виноград та садівництво. По виробництву зерна Казахстан займає третє місце в СНД після Росії та України. Природні умови Казахстану сприяють розведенню великої рогатої худоби та овець, коней і верблюдів. Пустельні та напівпустельні території в центральній та південно-західній частині Казахстану широко використовується як сезонні пасовища для худоби. В якості літніх пасовищ використовуються гірські луки на сході та південному сході країни.

Зовнішня торгівля – на даний момент експортний потенціал країни має чітко виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного та хімічного комплексів. У структурі казахстанського експорту основну частку займає нафта та нафтопродукти (35%), кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руда (12%), зернові культури (9%). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, транспортні засоби, прибори та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та вироби народного споживання. Структура казахстанського експорта-імпорта постійно зазнає змін у бік диверсифікації ділових зв`язків. Частка торгівлі з країнами СНД та Балтії традиційно висока – на них припадає 59% експорта та 63% імпорта. Основним торгівельним партнером є Росія. Успішно розвиваються відносини із Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю та іншими.

Інвестиційні можливості – Республіка Казахстан має для іноземних інвесторів великий інтерес. Інвестиційну привабливість казахстанського ринку забезпечують наступні складові: досутп до природних ресурсів, величина ринку, стратегічне місцезнаходження Казахстану, стабільна внутішньо-політична ситуація та відповідна законодавча база. Сума іноземних інвестицій складає більше 13 млрд. доларів США. Пріоритетними галузями для залучення інвестицій є паливно-енергетичний комплекс, агропромисловий комплекс, інфраструктура, включаючи транспорт, телекомунікації, соціальну інфраструктуру. Перспективними формами залучення іноземних інвестицій є фінансовий лізинг, продаж акцій крупних підприємств іноземним компаніям, залучення іноземних інвестицій у венчурне виробництве (при дольовій участі держави або державній гарантії).

Розроблено: SYMPHO GRAPHICS